Бывают ли усы до плеч : семантика праславянского *bъrkъ и её дрейф в языках-потомках

Variant title
Can moustaches be shoulder-length? : semantics of Proto-Slavic *bъrkъ and its drift in the descendant languages
Source document: Linguistica Brunensia. 2019, vol. 67, iss. 2, pp. 39-56
Extent
39-56
  • ISSN
    1803-7410 (print)
    2336-4440 (online)
Type: Article
Language
Russian
Abstract(s)
The article is an attempt to establish the original semantics of Proto-Slavic *bъrkъ and describe semantic drifts of its continuants in the modern Slavic languages. Oleg Trubachyov's hypothesis that 'shoulder' > 'hair down to someone's shoulders' > 'beard and moustache down to someone's shoulders' was the main semantic shift, which its turn could prove his etymology of the word *ǫsъ, is questioned and put to the test. The author comes to the conclusion that the most probable protomeaning of the word was 'hollow shaft of a feather', which had further developed into 'moustache', 'flight feather', 'forearm/shoulder' and others. The findings of the research make the author believe that Trubachyov's hypothesis cannot be considered reliable.
Document
References:
[1] Аникин, Александр. Е. 2007–2018. Русский этимологический словарь. Выпуски 1–12. Москва – Санкт-Петербург: Рукописные памятники Древней Руси; Нестор-История [Anikin, Aleksandr. Je. 2007–2018. Russkij ètimologičeskij slovar'. Vypuski 1–12. Moskva – Sankt-Peterburg: Rukopisnyje pamjatniki Drevnej Rusi; Nestor-Istorija].

[2] Аркушин, Григорій Л. 2000. Словник західнополіських говірок. Томи 1–2. Луцьк: Вежа [Arkušyn, Hryhorìj L. 2000. Slovnyk zachìdnopolìs'kych hovìrok. Tomy 1–2. Luc'k: Veža].

[3] Бојанић, Михаило – Тривунац, Растислава. 2002. Рјечник дубровачког говора. Београд: Чигоја штампа [Bojanić, Mihailo – Trivunac, Rastislava. 2002. Rječnik dubrovačkog govora. Beograd: Čigoja štampa].

[4] БЕР = Български етимологичен речник. 1971–2010–. Томове 1–7–. София: Издателство на Българската академия за науките [BER = Bălgarski etimologičen rečnik. 1971–2010–. Tomove 1–7–. Sofija: Izdatelstvo na Bălgarskata akademija na naukite].

[5] Высоцкий, Сергей А. 1976. Средневековые надписи Софии Киевской. Киев: Наукова думка [Vysockij, Sergej A. 1976. Srednevekovyje nadpisi Sofii Kijevskoj. Kijev: Naukova dumka].

[6] ГСБМ = Гістарычны слоўнік беларускай мовы. 1982–2017. Выпускі 1–37. Мінск: Навука і тэхніка [HSBM = Hìstaryčny sloŭnìk belaruskaj movy. 1982–2017. Vypuskì 1–37. Mìnsk: Navuka ì tèchnìka].

[7] Гуйванюк, Ніна В. 2005. Словник буковинських говірок, Чернівці: Рута [Hujvanjuk, Nìna V. 2005. Slovnyk bukovyns'kych hovìrok, Černìvcì: Ruta].

[8] Даль, Владимир И. 1880–1882. Толковый словарь живого великорусского языка. Тома 1–4. Москва – Санкт-Петербург: Издание книгопродавца-типографа М. О. Вольфа [Dal', Vladimir I. 1880–1882. Tolkovyj slovar' živogo velikorusskogo jazyka. Toma 1–4. Moskva – Sankt-Peterburg: Izdanije knigoprodavca-tipografa M. O. Vol'fa].

[9] Дзендзелівський, Йосип О. – Ганудель, Зузана. 1982. Словник української мови Я. Ф. Головацького. Науковий збірник Музею української культури у Свиднику. Т. 10, 311–612 [Dzendzelìvs'kyj, Josyp O. – Hanudel', Zuzana. 1982. Slovnyk ukrajins'koji movy Ja. F. Holovac'koho. Naukovyj zbìrnyk Muzeju ukrajins'koji kul'tury u Svydnyku. T. 10, 311–612].

[10] Дыбо, Анна В. 1996. Семантическая реконструкция в алтайской этимологии. Соматические термины (плечевой пояс). Москва: Институт языкознания РАН [Dybo, Anna V. 1996. Semantičeskaja rekonstrukcija v altajskoj ètimologii. Somatičeskije terminy (plečevoj pojas). Moskva: Institut jazykoznanija RAN].

[11] ЕСУМ = Етимологічний словник української мови. 1982–2012. Томи 1–6. Київ: Наукова думка [ESUM = Etymolohìčnyj slovnyk ukrajins'koji movy. 1982–2012. Tomy 1–6. Kyjiv: Naukova dumka].

[12] Желехівський, Євген І. 1886. Малоруско-німецький словар. Томи 1–2. Львів: Друкарня тов. им. Шевченка [Želechìvs'kyj, Jevhen Ì. 1886. Malorusko-nìmec'kyj slovar. Tomy 1–2. L'vìv: Drukarnja tov. im. Ševčenka].

[13] Журавлёв, Анатолий Ф. 2005. Язык и миф. Лингвистический комментарий к труду А. Н. Афанасьева "Поэтические воззрения славян на природу". Москва: Индрик [Žuravlev, Anatolij F. 2005. Jazyk i mif. Lingvističeskij kommentarij k trudu A. N. Afanas'jeva "Poètičeskije vozzrenija slavjan na prirodu". Moskva: Indrik].

[14] ІСУЯ = Історичний словник українського язика. 1930–1932. Зошити 1–2. Харків – Київ: Державне видавництво України [ÌSUJA = Ìstoryčnyj slovnyk ukrajins'koho jazyka. 1930–1932. Zošyty 1–2. Charkìv – Kyjiv: Deržavne vydavnyctvo Ukrajiny].

[15] Касьпяровіч, Мікалай І. 2011. Віцебскі краёвы слоўнік. Мінск: Інстытут беларускай культуры [Kas'pjarovìč, Mìkalaj Ì. 2011. Vìcebskì krajevy sloŭnìk. Mìnsk: Ìnstytut belaruskaj kul'tury].

[16] Керча, Игорь. 2007. Русинско-русский словарь. Тома 1–2. Ужгород, ПолиПринт [Kerča, Igor'. 2007. Rusinsko-russkij slovar'. Toma 1–2. Užgorod, PoliPrint].

[17] Миртов, Алексей В. 1929. Донской словарь. Ростов-на-Дону [Mirtov, Aleksej V. 1929. Donskoj slovar'. Rostov-na-Donu].

[18] Онишкевич, Михайло Й. 1984. Словник бойківських говірок. Томи 1–2. Київ: Наукова думка [Onyškevyč, Mychajlo J. 1984. Slovnyk bojkìvs'kych hovìrok. Tomy 1–2. Kyjiv: Naukova dumka].

[19] Пиртей, Петро С. 2001. Словник лемківської говірки. Legnica – Wrocław [Pyrtej, Petro S. 2001. Slovnyk lemkìvs'koji hovìrky. Legnica – Wrocław].

[20] Потебня, Александр А. 1882. Этимологические заметки. Русский филологический вестник, 7, 62–77 [Potebnja, Aleksandr A. 1882. Ètimologičeskije zametki. Russkij filologičeskij vestnik, 7, 62–77].

[21] РСКНЈ = Речник српскохрватског књижевног и народног језика. 1959–2014–. 1–19–. Београд [RSKNJ = Rečnik srpskohrvatskog književnog i narodnog jezika. 1959–2014–. 1–19–. Beograd].

[22] СПЗБ = Слоўнік беларускіх гаворак паўночна-заходняй Беларусі і яе пагранічча. 1979–1986. Томы 1–5. Мінск: Навука і тэхніка [SPZB = Sloŭnìk belaruskìch havorak paŭnočna-zachodnjaj Belarusì ì jaje pahranìčča. 1979–1986. Tomy 1–5. Mìnsk: Navuka ì tèchnìka].

[23] Срезневский, Измаил И. 1893–1912. Материалы для словаря древнерусского языка по письменным памятникам. Тома I–III. Санкт-Петербург: Типография Императорской Академии наук [Sreznevskij, Izmail I. 1893–1912. Materialy dlja slovarja drevnerusskogo jazyka po pis'mennym pamjatnikam. Toma I–III. Sankt-Peterburg: Tipografija Imperatorskoj Akademii nauk].

[24] СРНГ = Словарь русских народных говоров. 1965–2017–. Тома 1–50–, Москва – Ленинград: Наука [SRNG = Slovar' russkich narodnych govorov. 1965–2017–. Toma 1–50–, Moskva – Leningrad: Nauka].

[25] СУМ XVI–XVII = Словник української мови XVI – першої половини XVII ст. 1994–2013. Випуски 1–16. Львів: Інститут українознавства ім.І.Крип'якевича НАН України [SUM XVI–XVII = Slovnyk ukrajins'koji movy XVI – peršoji polovyny XVII st. 1994–2013. Vypusky 1–16. L'vìv: Ìnstytut ukrajinoznavstva ìm.Ì.Kryp'jakevyča NAN Ukrajiny].

[26] Стојановић, Радосав. 2010. Црнотравски речник. Београд: Чигоја штампа [Stojanović, Radoslav. 2010. Crnotravski rečnik. Beograd: Čigoja štampa].

[27] Сцяшковіч, Таццяна Ф. 1983. Слоўнік Гродзенскай вобласці. Мінск: Навука і тэхніка [Scjaškovìč, Taccjana F. 1983. Sloŭnìk Hrodzenskaj voblascì. Mìnsk: Navuka ì tèchnìka].

[28] Трубачёв, Олег Н. 1972. Заметки по этимологии и сравнительной грамматике. Этимология. Москва, 3–20 [Trubačev, Oleg N. 1972. Zametki po ètimologii i sravnitel'noj grammatike. Ètimologija. Moskva, 3–20].

[29] Шило, Гаврило. 2008. Наддністрянський реґіональний словник. Львів – Нью-Йорк: Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України [Šylo, Havrylo. 2008. Naddnìstrjans'kyj regìonal'nyj slovnyk. L'vìv – N'ju Jork: Ìnstytut ukrajinoznavstva ìm. Ì. Kryp'jakevyča NAN Ukrajiny].

[30] ЭССЯ = Этимологический словарь славянских языков: Праславянский лексический фонд. 1974–2018. Выпуски 1–41. Москва: Наука [ÈSSJA = Ètimologičeskij slovar' slavjanskich jazykov: Praslavjanskij leksičeskij fond. 1974–2018. Vypuski 1–41. Moskva: Nauka].

[31] Яворницький, Дмитро І. 1920. Словник української мови. Том 1. Катеринослав: Слово [Javornyc'kyj, Dmytro Ì. 1920. Slovnyk ukrajins'koji movy. Tom 1. Katerynoslav: Slovo].

[32] AGWB = Atlas gwar wschodniosłowiańskich Białostocczyzny. 1980–2009. Tomy 1–10. Warszawa: Slawistyczny Ośrodek Wydawniczy.

[33] Bachmannová, Jarmila. 2016. Slovník podkrkonošského nářečí. Praha: Academia.

[34] Bandtkie, Jerzy. 1806. Słownik dokładny języka polskiego i niemieckiego do podoręcznego używania dla Polaków i Niemców ułożony. Tomy 1–2. Wrocław.

[35] Bańkowski, Andrzej. 2000. Etymologiczny słownik języka polskiego. Tomy 1–2. Warszawa: PWN.

[36] Bartoš, František. 1906. Dialektický slovník moravský. Praha: Česká akademie císaře Františka Josefa pro vědy, slovesnost a umění.

[37] Berneker, Erich. 1908–1913. Slavisches etymologisches Wörterbuch. Heidelberg: Carl Winter‘s Universitätsbuchhandlung.

[38] Bezlaj, France. 1977–2005. Etimološki slovar slovenskega jezika. Knjige 1–5. Ljubljana: Mladinska knjiga.

[39] Boryś, Wiesław. 2005. Słownik etymologiczny języka polskiego. Kraków: Wydawnictwo Literackie.

[40] Brückner, Aleksander. 1985. Słownik etymologiczny języka polskiego. Warszawa: Wiedza Powszechna.

[41] Dulčić, Jure – Dulčić, Pere. 1985. Rječnik bruškoga govora. Zagreb: Liber.

[42] EWU 1993 = Etymologisches Wörterbuch des Ungarischen. 1993. Budapest: Akadémiai kiadó.

[43] Flajšhans, Václav. 1926, 1928. Klaret a jeho družina. Praha: Česká akademie věd a umění.

[44] Gebauer, Jan. Slovník staročeský. Режим доступа: http://vokabular.ujc.cas.cz/hledani.aspx

[45] Gluhak, Alemko. 1993. Hrvatski etimološki rječnik. Zagreb: August Cesarec.

[46] Gregor, Alois. 1959. Slovník nářečí slavkovsko-bučovického, Praha: Státní pedagogické

[47] nakladatelství.

[48] Gregor, Ferenc. 1975. Der slowakische Dialekt von Pilisszántó. Budapest: Akadémiai Kiadó.

[49] Gregorič, Jože. 2014. Kostelski slovar. Ljubljana: Založba ZRC.

[50] Gusić, Ivica – Gusić, Filip. 2004. Rječnik govora Dalmatinske Zagore i Zapadne Hercegovine. Zagreb.

[51] Hanka, Václav. 1829. Přísloví česká (ze starého rukopisu), Časopis Společnosti vlastenského museum v Čechách 4, 39–74.

[52] Houtzagers, Peter. 1999. The Kajkavian Dialect of Hidegség and Fertőhomok. Amsterdam: Rodopi.

[53] Hruška, Jan. 1907. Dialekticky slovník chodský. Praha: Česká akademie císaře Františka Josefa pro vědy, slovesnost a umění.

[54] Jurišić, Blaž. 1973. Rječnik govora otoka Vrgade. Zagreb: Izdavački zavod Jugoslavenske akademije.

[55] Kalsbeek, Janneke. 1998. The Čakavian Dialect of Orbanići near Žminj in Istria. Amsterdam – Atlanta: Rodopi.

[56] Karlíková, Helena. 2017. Zur Herkunft des tschechischen Idioms natáhnout brka 'sterben'. Etymological Research into Czech, Praha, 195–205.

[57] Karłowicz, Jan. 1900–1911. Słownik gwar polskich. Tomy 1–6. Kraków.

[58] Králik, Ľubor. 2015. Stručný etymologický slovník slovenčiny. Bratislava: Veda.

[59] Krček, Franciszek. 1907. Grupy dźwiękowe polskie tart i cir(z)ć jako odpowiedniki starobułgarskiej trъt, oraz ich doniosłość dla odbudowy wokalizmu prasłowiańskiego i praindoeuropejskiego. Lwów.

[60] Kroonen, Guus. 2013. Etymological Dictionary of Proto-Germanic. Leiden, Boston: Brill.

[61] Lewy, Ernst. 1913. Etymologien. Indogermanische Forschungen 32, 158–159.

[62] Linde, Samuel Bogumił. 1807–1814. Słownik języka polskiego. Tomy 1–6. Warszawa: Drukarnia XX. Piiarów.

[63] Lipljin, Tomislav. 2013. Rječnik varaždinskoga kajkavskog govora. Varaždin: Stanek Media.

[64] LIV = Lexikon der indogermanischen Verben. Die Wurzeln und ihre Primärstammbildungen. 2001 Wiesbaden: Dr. Ludwig Reichert Verlag.

[65] Malina, Ignát. 1946. Slovník nářečí mistřického. Praha: Česká akademie věd a umění.

[66] Malnar, Slavko. 2008. Rječnik govora čabarskog kraja. Čabar: Matica hrvatska.

[67] Mandeville, John. 1600. Reysen und Wanderschafften Des Hocherfarnen und Weitberumpten Herrn Doctors un Gebornen Ritters Johannis de Montevilla auß Engellandt so er ins gelobte Land Indien und Persien vor 200 und ettlich Jahrn gethan und in Lateinischer und Frantzösischer Sprach selbs beschrieben hatt. Cölln: Lützenkirchen.

[68] Matasović, Ranko – Pronk, Tijmen – Ivšić, Dubravka – Brozović Rončević, Dunja. 2016. Etimološki rječnik hrvatskoga jezika. 1. svezak, Zagreb: Institut za hrvatski jezik i jezikoslovlje.

[69] NGHR = Nimško-gradišćanskohrvatsko-hrvatski rječnik. 1982. Eisenstadt – Zagreb: Edition Roetzer.

[70] Prati, Angelico. 1951. Vocabolario etimologico italiano. Torino: Garzanti.

[71] Rejzek, Jiří. 2001. Český etymologický slovník. Brno: Leda.

[72] RHSJ = Rječnik hrvatskoga ili srpskoga jezika. 1880–1976. 1–23. Zagreb.

[73] Rosa, Václav. Thesaurus Linguae Bohemicae. Режим доступа: https://vokabular.ujc.cas.cz/nezapojene.aspx?idz=eRosaThesN

[74] SGP = Słownik gwar polskich. 1979–2018. Zeszyty 1–32. Wrocław – Warszawa – Kraków – Gdańsk: Zakład narodowy imienia Ossolińskich – Wydawnictwo PAN.

[75] SJP = Słownik języka polskiego pod redakcją Witolda Doroszewskiego. Режим доступа: http://www.sjpd.pwn.pl/

[76] Skok, Petar. 1971–1973. Etimologijski rječnik hrvatskoga ili srpskoga jezika. Knjige 1–3. Zagreb: Jugoslavenska akademija znanosti i umjetnosti.

[77] SLA = Slovenski lingvistični atlas 1 Človek (telo, bolezni, družina). 1.1. Atlas; 1.2. Komentarji. 2011. Ljubljana: Založba ZRC.

[78] Sławski, Franciszek. 1952–1982. Słownik etymologiczny języka polskiego. Tomy 1–5. Kraków: Towarzystwo miłośników języka polskiego.

[79] SNČJ = Slovník nářečí českého jazyka. Режим доступа: https://sncj.ujc.cas.cz

[80] Snoj, Marko. 2016. Slovenski etimološki slovar. Ljubljana: Založba ZRC.

[81] SP XVI = Słownik polszczyzny XVI wieku. 1966–2016–. Tomy 1–37–. Wrocław – Warszawa – Kraków: Zakład narodowy imienia Ossolińskich – Wydawnictwo PAN.

[82] SP = Słownik prasłowiański. 1974–2001. Tomy 1–8. Wrocław – Warszawa – Kraków – Gdańsk: Zakład narodowy imienia Ossolińskich – Wydawnictwo PAN.

[83] SStp = Słownik staropolski. Tomy 1–11. 1953–2002. Wrocław – Kraków – Warszawa: Zakład narodowy imienia Ossolińskich – Wydawnictwo PAN.

[84] STB = Staročeská textová banka. Режим доступа: https://vokabular.ujc.cas.cz/banka.aspx?idz=STB

[85] Škofic, Jožica. 2012. Slovensko-hrvaški jezikovni stik, kot se kaže v leksiki SLA. Filologija 59, 131–151.

[86] de Vaan, Michiel. 2008. Etymological dictionary of Latin and the other Italic languages. Leiden – Boston: Brill.

[87] Varłyha, Adam. 1970. Krajovy słoŭnik Łahojščyny. New York: Vydańnie Zaranka.

[88] Večenaj, Ivan – Lončarić, Mijo. 1997. Rječnik govora Gole. Zagreb: Institut za hrvatski jezik i jezikoslovlje.

[89] Walde, Alois – Hofmann, Johann B. 1938. Lateinisches etymologisches Wörterbuch. Heidelberg: Carl Winter.

[90] Weiss, Peter. 1998. Govori zadrecke doline. Poskusni zvezek (A-H). Ljubljana: Založba ZRC.

[91] Żebrawski, Teofil. 1865. O pieczęciach dawnéj Polski i Litwy. Kraków: Drukarnia Uniwersytetu Jagiellońskiego.